Педагогіка в перекладі означає „дітоводіння”. Педагогом називали раба, який відводив до школи дітей свого господаря. Сьогодні під терміном „педагогіка” розуміють навчання і виховання дітей. Я б сказала, що це – введення, підготовка їх до дорослого життя. Протягом багатьох століть педагоги шукали свої підходи до навчання і виховання підростаючого покоління, шукали способу їх покращення. Дитину вважали об’єктом виховання, прагнули її озброїти знаннями. Використовуючи різні методи покарання і заохочень. Сучасна педагогіка спирається на психологічну науку. Вчитель обов’язково повинен знати характер учня, його розумові здібності, особливості мислення і пам’яті, рівень інтелекту, здатності до адаптації в учнівському колективі. Якщо раніше робився акцент на тому, що вчитель – ведучий, зразок, він – над учнями. Сучасна наука ставить завдання так організувати навчально – виховний процес, щоб вчитель і учень були на одному рівні, виступали єдиною командою, хоча вчителю залишається роль ведучого. Навчання повинне носити не репродуктивний, а творчий характер. Через цікаві форми роботи, дослідження, діти краще опановують навчальний матеріал, надовше його запам’ятовують, вчаться використовувати на практиці.

Неприпустимими є приниження учня, його гідності. Це теж люди, хоча їх поведінка іноді далека від ідеальної. Фізичні покарання, як засіб впливу на учня, відходять в минуле. Натомість з’явилася велика кількість заохочувальних методів, які мають підтримати учня, спрямувати діяльність його у правильному напрямку, вселити віру в свої сили, бажання добитись найкращого результату.

Наша школа працює над проблемою „Гуманізація, демократизація, диференціація навчально-виховного процесу”.

В будь – якому класі є діти з високим, середнім і нижче середнім рівнем розвитку. Діти з високим рівнем розвитку, як правило, мають складний характер. Вони хочуть бути поміченими, обурюються найменшою необ’єктивністю вчителя, добиваються „правди”. Саме на таких учнів сучасні вчителі повинні орієнтувати навчальну діяльність, шукати і „засвічувати” зірочки – таланти.

Інші діти – тихі, скромні, не створюють конфліктних ситуацій. Вони зазвичай стають хорошими працівниками, членами сім’ї та хорошими громадянами.

Іноді зустрічаються учні, які з різних причин відстають у навчанні.

Саме тому вітчизняна школа перейшла на 12-ти бальну систему оцінювання за чотирма навчальними рівнями.

В школах України існує профільне навчання. Учні 10 — 11 класів мають можливість відповідно до своїх здібностей та вподобань навчатися у класах з математичним, спортивним, гуманітарним профілем тощо.

Вчитель повинен дуже добре знати сім’ю кожного свого вихованця, умови проживання, стосунки між батьками і дітьми. Адже атмосфера сім’ї впливає не тільки на успішне навчання, а й на поведінку, відношення учня до шкільного майна.

Іноді поведінку дитини важко зрозуміти. Тоді на допомогу класному керівникові приходить психологічна служба школи. Тут нададуть потрібні рекомендації, допоможуть порадою. Психолог часто проводить анкетування серед учнів з метою виявлення лідерів та аутсайдерів у класі, встановлення рейтингу вчителів серед учнів школи. Відповідно до результатів плануються спільні заходи класного керівника і психолога.

Наші діти швидко ростуть. Пришвидшений фізичний розвиток називають акселерацією. В розумовому відношенні діти залишаються дітьми. Вразлива дитяча душа, як губка всмоктує в себе і позитивне, і негативне в поведінці дорослих. Вона незахищена від надмірної кількості інформації, що обрушується на неї щодня, від бруду, що несе з собою телебачення і „жовта преса”.

Я впевнена, що педагогічно грамотними повинні бути батьки. Для досягнення спільної мети: виховання морально і фізично здорових дітей, потрібно об’єднати зусилля і сім’ї, і школи. Якщо дитина із задоволенням йтиме до школи, якщо буде оточена любов’ю і розумінням вдома, то з неї виросте повноцінна людина, яка вершитиме свою долю сама.